Останні події

Коли влада відвернулась, на допомогу прийшов «УДАР»

Інваліди потребують особливої уваги від суспільства. Цю прописну істину політики та можновладці часто використовують для власного піару, виголошуючи з високих трибун своє прагнення допомагати знедоленим. Та, коли слова потрібно доводити ділом, часом куди й дівається їхнє красномовство. І допомога приходить не від тих, хто обіцяє, а від тих, хто робить.

 

Таких історій вистачає у житті. Одна з них – з життя інваліда-візочниці Ганни Дмитрівни Пруднікової, мешканки міста Тростянець з вулиці Шев­ченка.

 

Тридцять років віддала вона роботі в районній санепідемстанції. Люди згадають її, як високопро­фесійного дезінструктора. Та після операції у 1998 року жінка стала інвалідом. Ганна Дмитрівна не здавалася важкій хворо­бі - ще шість років ходила на милицях на роботу. Зрештою, біль прикувала жінку до інвалідного візка. В старенькому будинку живе сама. Чоловік і стар­ший син померли. По госпо­дарству жінці допомагає невістка та молодший син, які живуть окремо. Зима і весна, що минули, показали, що в будинку інваліда тер­міново потрібно перек­рити частину даху. Інакше холоди їй не пережити. Та на свою пенсію у тисячу гри­вень не розженешся з ремонтом. Ось і вирішила жінка попросити допомоги у міського голови Тростянця Ю.А.Бови.

 

В саму будів­лю мерії інвалід не могла зайти, бо пандус все в ре­монті. Тому мера чекала біля порогу міської ради. Нарешті він вийшов.

 

- Юрій Анатолійович, ви ж мене знаєте, я вдова, інвалід, проживаю у при­ват­ному будинку сама, - звернулася до нього Ганна Дмитрів­на. - Хата тече, перекрити потрібно, не допоможете? А він каже: "У нас на таке грошей не­має, ми тротуари робимо, інші роботи. А вам можу дати з бюджету матеріа­льну допомогу двісті гривень. Пишіть заяву".

 

Оце і вся розмова з людиною, яка представляє владу. Жінка-інвалід зрозуміла, що тут че­кати дарма.

-       На таких, як я, у мера, який в місті представляє владу, діла немає. Та напевне, і не помітив би він мене, якби не в інвалідному візку перед порогом перебувала. Пройшов би поруч і не звернув уваги. Після таких зустрічей почуваєшся забутою і по­лишеною наодинці зі сво­їми проблемами, - розповіла вона свою зустріч з мером.

 

А потім, за порадою знайомих, звер­нулася до Віталія Поляковського - депутата районної ради і голови районної організації партії "УДАР Віталія Клич­ка", про якого багато в ра­йо­ні говорять, як про лю­ди­ну добродійну. І вже за кілька днів потрібну для початку ремонту допомогу коштами і матеріалами для лік­відації тих дір в даху, одер­жала.

 

- Якщо ми можемо вико­нати справу, ми її робимо, не можемо - нічого навіть не обіцяємо. Коли зверну­лася до мене Г.Д.Прудніко­ва, то стало зрозуміло, що таким людям допомагати потрібно. Особливо, коли міська влада відвернулася від неї. Тому ми, порадив­шись в колі однопартійців, зібрали власні кошти, хто скільки міг дати, і допо­могли. Сьогодні ми з впев­неністю можемо сказати, що ця жінка-інвалід, яка живе сама, влітку зможе найняти ремонтників і зробити дах надійним, взимку вона житиме в задовільних умовах. Як політик скажу, що моє завдання, як голови районної парторганізації "УДАР", завжди стояти на стороні таких людей, до­помагати їм, дітям в дит­садках, школах. Що ми і робимо. На сьогодні люди вже бачать, яка політична сила лише обіцяє, а яка реально допомагає. 

  7 Червня 2013 +Коментар | подобається